Позиція Інституту свинарства і АПВ стосовно публікацій М.Б.Соляника в Інформаційному збірнику (зібрання матеріалів за 2005-2018 рік) "Що таке африканська чума свиней. Сучасні методи боротьби з АЧС. Вплив ферментованих кормів на АЧС".

 Президенту НААН,

 академіку НААН

Гадзалу Я.М.

Шановний Ярославе Михайловичу!

Вважаємо за необхідне довести до Вашого відома позицію Інституту свинарства і АПВ стосовно публікацій М.Б.Соляника в Інформаційному збірнику (зібрання матеріалів за 2005-2018 рік) «Що таке африканська чума свиней. Сучасні методи боротьби з АЧС. Вплив ферментованих кормів на АЧС. – Нова Каховка, 2018 р., Навчальному посібнику «Кормоприготувальні агрегати серії АКГСМ-03 „Мрія” нового покоління. Технології відгодівлі тварин ферментованим висококалорійним, противірусним кормом», Методичних рекомендаціях для самостійної роботи студентів біолого-технологічного факультету за спеціальністю 204 « Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва» ДВНЗ Кафедри генетики та розведення сільськогосподарських тварин Херсонського державного аграрного університету, в яких використано назву інституту або посилання на Інститут свинарства і АПВ та ім’я колишнього співробітника інституту академіка НААН Коваленка В.Ф.

Згідно договору №27 від 24 травня 2004 року «Розробка технології годівлі свиней з використанням кормоприготувального агрегату нового покоління „Мрія-03”» між Інститутом свинарства і АПВ НААН (на той час Інститут свинарства ім. О.В. Квасницького УААН) та Науково виробничим впроваджувальним центром АІНУ роботи проводились в лабораторії фізіології, а не біологічній лабораторії, як вказано в Інформаційному збірнику. Окрім того, Інститут свинарства ніколи не носив зазначену на 29 стор. Інформаційного збірниканазву «Полтавський державний Інститут свинарства ім. Квасницького». Згідно з архівними даними у період 2004-2009 років Інститутом свинарства і АПВ НААН дійсно проводились дослідження з вивчення ефективності використання кормоприготувального агрегату АКГСМ-03 „Мрія” у свинарстві. Однак, цілеспрямованих досліджень щодо впливу процесу гомогенізації кормів на виживаність у них вірусу африканської чуми свиней не проводилось. Оскільки вірус АЧС є досить стійким до дії зовнішніх факторів, а технологічні параметри процесу гомогенізації не сприяють навіть знешкодженню у зерні інгібіторів ферментів травної системи тварин, то вірогідність того, що у кормах заражених вірусом АЧС він буде знищений у процесі гомогенізації малоймовірна. Тим більше,слід наголосити, що на момент проведення згаданих дослідженьмовапро захворювання на АЧС в Україні ще не йшла. 

Згідно з даними отриманими в Інституті свинарства і АПВ, використання кормоприготувального агрегату АКГСМ-03 „Мрія” дійсно покращує перетравність кормів, сприяє поліпшенню загального фізіологічного стану свиней та відповідно і поліпшенню їх продуктивності. Ці фактори безумовно сприяють підвищенню імунітету свиней, але напряму ажніяк не захищають від захворювання АЧС, як це вказано в інформаційному збірнику.

Ні у дослідженнях проведених згідно з договором №27 від 24 травня 2004 року «Розробка технології годівлі свиней з використанням кормоприготувального агрегату нового покоління „Мрія-03”», ні у подальших дослідженнях не було отримано жодних доказів того, що ферментована гомогенна кормова суспензія виготовлена в кормоагрегатах «Мрія», захищає поголів’я від вірусних захворювань отримано не було. Тим більше, що у плані проведення досліджень ставилось головне питання - впливу гомогенізованого корму на інтенсивність росту відгодівельного поголів’я свиней, а В.Ф.Коваленко (керівник виконуваної програми) ніколи не займався вивченням питань боротьби з вірусними хворобами. 

Дані наведені в інформаційному збірнику також не містять ніяких прямих доказів того, що АКГСМ-03 „Мрія” захищає свиней від вірусу АЧС, оскільки це питання не входило у коло проведених досліджень. Тобто,твердження М.Б.Соляникапро позитивний вплив ферментованих кормів на боротьбу з вірусом АЧС є неправдивими і шкідливими, оскільки використання гомогенізованого корму, замість проведення належних ветеринарно-санітарних заходів, може лише опосередковано сприяти поширенню вірусу. Особливо це актуально, якщо у гомогенізатор буде закладатись біологічний матеріал інфікований вірусом АЧС.

Аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури дає підстави вважати, що на даний період засобів специфічної профілактики та лікування АЧС немає. Застосування ферментованих кормових суспензій може сприяти підвищення продуктивності тварин, підвищення їх загальної резистентності, але не захисту від вірусу АЧС.Дані наведені в інформаційному збірнику науково не обґрунтовані і не можуть рекомендуватись для широкого впровадження у свинарстві і навчання студентів.

Єдиним шляхом для запобігання розповсюдження АЧС в Україні є суворе дотримання правил ветеринарно – епізоотичних вимог Ветеринарного законодавства, та Інструкції по профілактиці та боротьбі з АЧС від 07.03.2017 року №111.

Якщо автори все ж наполягатимуть на повному знезараженні корму внаслідок гомогенізації у апараті «Мрія-03», то їм потрібно провести цільові дослідження на обмеженому поголів’ї, при цьому взявши на себе повну відповідальність за наслідки використання інфікованого вірусом АЧС матеріалу та ймовірність неконтрольованого поширення даного вірусу в ході цільового експерименту, а не посилатись на матеріали 2005 року, які були отримані в ході проведення зовсім інших експериментів.

З повагою

Директор Інституту свинарства і АПВ В.М. Волощук