Свинарство 2025 №5-6(83-84)

РЕПРОДУКТИВНІ ЯКОСТІ СВИНОМАТОК ЗА РІЗНОГО РІВНЯ ЇХ АДАПТАЦІЇ ТА ІНШИХ ІНДЕКСІВ

УДК: 636.4.082

DOI: 10.37143/2786-7730-2025-5-6(83-84)3

БІБЛІОГРАФІЯ за ДСТУ: Гераніна Л. А. Репродуктивні якості свиноматок за різного рівня їх адаптації та інших індексів. Свинарство і агропромислове виробництво : міжвідом. темат. наук. зб. / Ін-т свинарства і АПВ НААН. Полтава, 2025. Вип. 5–6(83–84). С. 34–45. 10.37143/2786-7730-2025-5-6(83-84)3

Л. А. Гераніна, кандидатка сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник лабораторії землеробства
ORCID:https://orcid.org/0000-0002-6229-5284
E-mail:geranina-kirovograd@ukr.net
Інститут сільського господарства Степу НААН, вул. Центральна, 2, Кіровоградська обл., Кропивницький р-н, с. Созонівка, Україна, 27602

Рукопис надійшов/ 17.01.2025

Після рецензування/ 31.01.2025

Прийнято до друку/ 17.02.2025

Доступно онлайн/ 30.12.2025

Анотація

Метою нашої роботи було дослідження репродуктивних якостей свиноматок протягом терміну їх експлуатації за різного рівня адаптації та інших оцінних індексів в сучасних умовах відтворення. Методи. Свиноматок великої білої породи ДП «ДГ «Елітне» ІСГС НААН» трьох різних ліній оцінювали за індексом “рівень адаптації” (РА). Також відтворювальні якості маток оцінювали за індексом репродуктивних якостей за Березовським М. Д. та Ломако Д. В., індексом відтворних якостей Лаша-Мольна у модифікації Березовського М. Д., комплексним показником відтворних якостей (КПВЯ) та селекційним індексом відтворної здатності свиноматок (СІВЯС). Біометричну обробку результатів досліджень проводили за загальноприйнятою методикою. Результати. Аналіз отриманих результатів показав, що свиноматки лінії Славутича характеризуються дещо більшою тривалістю життя від народження до останнього відлучення поросят (37,3±3,43 міс.), порівняно з лініями Денні (34,0±1,53) та Вайсса (35,7±1,10). Тривалість племінного використання маток знаходилася майже на одному рівні (22,9–23,7 міс.), однак за індексом адаптації лінії різнилися. Вищими репродуктивними показниками (багатоплідність, маса гнізда в 60 днів та маса одного порося) вирізнялися свиноматки лінії Денні з найменшим індексом адаптації 14,05±0,97. За відсотком збереженості поросят до відлучення свиноматки трьох ліній майже не різнилися з перевагою у 1,3 % на користь тварин лінії Денні. Порівняльний аналіз застосування низки оцінних індексів відтворювальних якостей свиноматок свідчить, що вищим індексом характеризуються матки, яких оцінювали з використанням “комплексного показника відтворних якостей” КПВЯ (р<0,05) враховуючи багатоплідність, кількість поросят, масу гнізда та масу одного поросяти при відлученні. Визначення корелятивних зв’язків продуктивності свиноматок за відтворними якостями з використанням різних оцінних індексів показало, що загалом кореляція між показниками продуктивності й індексами та між самими індексами має різний рівень. Вищий зв’язок з багатоплідністю, кількістю поросят і масою гнізда при відлученні (r=0,72; 0,76; 0,77) має селекційний індекс відтворювальних якостей свиноматок (СІВЯС). Висновки. Ефективним способом відбору свиноматок для племінного ядра, поряд з основними селекційними ознаками є метод їх оцінки за індексом адаптації. Тварини великої білої породи з індексом адаптації 14,05±0,97 бала і менше відрізняються вищими репродуктивними ознаками такими як багатоплідність, маса гнізда та маса одного поросяти при відлученні у віці 60 днів. З-поміж різних індексів відтворної здатності вищий кореляційний зв’язок з багатоплідністю, кількістю поросят і масою гнізда при відлученні (r=0,72; 0,76; 0,77) має селекційний індекс відтворювальних якостей свиноматок (СІВЯС). Тому для підвищення цих показників слід оцінювати свиноматок за даним індексом. Для оцінки маси гнізда та одного поросяти при відлученні рекомендуємо використовувати індекс репродуктивних якостей за Березовським М. Д. та Ломако Д. В. виходячи з найвищих значень парних коефіцієнтів кореляції (відповідно r=0,75 та 0,58) між цими показниками порівняно з іншими оцінними індексами.

Ключові слова: свиноматки, кнури, лінії, оцінка, адаптація, індекс, відтворні якості, поросята.

БІБЛІОГРАФІЯ

1. Ліннік В. С., Кузнєцов Г. М., Берестова Л. Є., Креньов А. В., Ліхтер М. І. Виробництво та переробка свинини у домашньому господарстві / Інститут тваринництва УААН. Харків, 2003. 123 с.
2. Маломуж З. О., Мазур В. Є. Продуктивність різних генотипів свиней при розведенні в чистоті, схрещуванні та гібридизації. Свинарство: респ. темат. наук. зб. Київ: Урожай, 1997. Вип. 53. С. 30 – 33.
3. Березовський М. Д., Гетя А. А., Ващенко П. А., Корабельніков К. Г., Мороз О. Г. Автоматизоване моделювання селекційних індексів для оцінки свиней. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2008. No 4. С. 92–94.
4. Герасимов В. І., Чорний М. В., Коваленко В. Ф., Ногаєвич В. М., Походня Г. С., Рибалко В. П. Довідник з виробництва свинини / за ред. В. П. Рибалка. Харків: Еспада, 2001. 336 с.
5. Гетя А. А. Організація селекційного процесу в сучасному свинарстві / Ін-т свинарства ім. О. В. Квасницького УААН. Полтава: Полтав. літератор, 2009. С. 22, 54–58.
6. Інструкція з ведення племінного обліку у свинарстві. Київ: Київ. ун-т, 2003. 64 с.
7. Гришина Л. П., Бородай В. П., Акнєвський Ю. П. Оцінка ремонтного молодняку свиней за власною продуктивністю з використанням методу індексної селекції. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Київ, 2014. Вип. 202. С. 113–118. URL: https://animalscience.com.ua/uk/journals/tom-5-1-2014 (дата звернення: 10.01.2025).
8. Церенюк О. М., Хватов А. І., Стрижак Т. А. Оцінка ефективності індексів материнської продуктивності свиней. Збірник наукових праць Вінницького національного аграрного університету. Серія: С.-г. науки. Вінниця, 2013. Вип. 3(43). 2020 No 2 (17) С. 73– 74.
9. Березовський М. Д. До методики оцінки кнурів і маток у стаді з використанням селекційних індексів. Свинарство: респуб. темат. наук. зб. Київ: Урожай, 1978. Вип. 28. С. 23–24.
10. Небелиця М. С. Метод оцінки пристосування свиней. Розведення і генетика тварин: міжвідом. темат. наук. зб. Київ, 2002. Вип. 36. С. 124–126.
11. Гетя А. А., Лебединський О. І., Мороз О. Г. Оптимізація індексної селекції шляхом удосконалення економічних вагових коефіцієнтів. Вісник Полтавської державної академії. 2007. Вип. 3. С. 123–126.
12. Березовский Н. Д., Почерняев Ф. К., Коротков В. Н. Методика моделирования индексов для использования их в селекции свиней. М. Агропромиздат, 1986. С. 3–14.
13. Березовский Н. Д. Показатели развития свиноматок и их продуктивность. Свиноводство: респуб. темат. наук. зб. Київ: Урожай, 1986. Вып. 42. С. 10–12.
14. Ващенко П. А. Визначення племінної цінності свиней різними методами. Вісник аграрної науки Причорномор’я / Миколаїв. держ. аграр. ун-т. Миколаїв, 2010. Вип. 1(52). С. 76– 79. URL: https://bsagriculture.com.ua/uk/journals/tom-14-1-2010 (дата звернення: 10.01.2025).
15. Медведев В. А. Селекция свиней. Новые методы селекции и биотехнологии в животноводстве. Киев, 1991. С. 143–145.
16. Гетя А. А., Ващенко П. А., Березовський М. Д. Методичні рекомендації щодо збору первинних даних зоотехнічного обліку для визначення племінної цінності свиней в автоматизованому режимі. Полтава. 2010. 14 с.
17. Ващенко П. А. Прогнозування племінної цінності свиней на основі лінійних моделей, селекційних індексів та ДНК-маркерів: дис. ... д-ра с.-г. наук / Миколаїв. нац. аграр. ун-т. Миколаїв, 2019. С. 102–110.
18. Дудка О. І. Адаптаційна здатність та експлуатаційна цінність свиноматок генофондових стад. Науковий вісник«Асканія–Нова». 2020. Вип. 13. С. 245–256. https://doi.org/10.33694/2617-0787-2020-1-13-245-256
19. Халак В. І., Волощук В. М., Гутий Б. В., Засуха Л. В., Бордун О. М. Рівень адаптації та відтворювальні якості свиноматок великої білої породи угорського походження. Вісник аграрної науки. 2024. No 4(853). С.41–47. https://doi.org/10.31073/agrovisnyk202404-06
20. Халак В. І. Біологічні аспекти відтворювальної здатності свиноматок як показник їх адаптації. Бюлетень Інституту сільського господарства степової зони НААН. 2011. Вип. 1. No 1. С. 162–165.
21. Халак В. І. Адаптація та відтворювальна здатність свиноматок великої білої породи різного походження. Вісник Сумського національного аграрного університету. 2009. No 10(16). С. 126–130.