
Етичні зобов’язання редакторів
1. Члени редакційної колегії, на чолі з головним редактором, несуть відповідальність за прийняття рішення щодо публікації наукової статті, яке ґрунтується на принципах достовірності та наукової значущості представленої на розгляд роботи.
2. Редактори несуть відповідальність за дотримання вимог та рекомендацій у науковій статті.
3. Редактори мають право радитися з рецензентами при прийнятті остаточного рішення щодо публікації наукової статті.
4. Редактори повинні без упередження розглядати всі рукописи, представлені до публікації, оцінюючи кожен належним чином, попри расову, релігійну, національну та будь-яку іншу належність, а також посаду або місце роботи автора (авторів).
5. Уся відповідальність за прийняття або відхилення рукопису лежить на редакторові. Відповідальний і зважений підхід до виконання цих обов’язків передбачає, що редактор бере до уваги рекомендацію рецензента відповідного наукового напряму стосовно якості й достовірності рукопису, представленого до публікації. Проте рукописи можуть бути відхилені без рецензування, якщо редактор вважає, що вони не відповідають профілю цього видання.
За неопублікованими даними, отриманими редколегією у представлених до розгляду рукописах, а також інформацією або ідеями, отриманими в ході рецензування, зберігається конфіденційність.
7. Після позитивного рішення редактора стаття публікується у збірнику та розміщується на відповідних електронних ресурсах установи.
8. Відповідальність і права редактора збірника відносно будь-якого представленого рукопису, автором якого є сам редактор, мають бути делеговані будь-кому з членів редакційної колегії – фахівцю за профілем установи.
9. Якщо редакторові представлені переконливі свідчення того, що основний зміст або висновки роботи, опублікованої у збірнику, є помилковими, редактор повинен сприяти публікації відповідного повідомлення в наступному його номері, що вказує на цю помилку і, якщо можливо, виправляє її. Це повідомлення може бути написане особою, що виявила цю помилку, або незалежним автором.
Етичні зобов’язання авторів
1. Надавати достовірні результати виконаної роботи, а також об’єктивне обговорення значущості дослідження.
2. Автори повинні упевнитися у достовірності бібліографічних посилань.
3. Автори повинні цитувати ті публікації, які здійснили визначальний вплив на сутність їх роботи, а також ті, які можуть швидко познайомити читача з більш ранніми роботами, важливими для розуміння цього дослідження. За винятком оглядів, слід мінімізувати цитування робіт, які не мають безпосереднього відношення до цього повідомлення.
4. Подання одного і того ж рукопису одночасно більше, ніж в один збірник сприймається як неетична поведінка і є неприйнятним.
5. Автори статей несуть усю повноту відповідальності за зміст статей і за сам факт їх публікації.
6. Автори зобов’язані допрацювати статтю відповідно до зауважень рецензентів або редколегії.
Етичні зобов’язання рецензентів
1. Рецензування допомагає редактору прийняти рішення про публікацію, а також може допомогти автору підвищити якість роботи.
2. Якщо обраний рецензент не впевнений, що його кваліфікація відповідає рівню досліджень, представлених в рукописі, він повинен повідомити про це.
3. Рецензенти не повинні брати участь у розгляді рукописів у разі наявності конфліктів інтересів внаслідок конкурентних, спільних та інших взаємодій і відносин з будь-ким з авторів, пов’язаних з представленою роботою.
4. Рецензенти повинні шанувати інтелектуальну незалежність авторів.
5. Кожний рукопис, отриманий для рецензування, повинен розглядатися як конфіденційний документ. Дану роботу не можна розголошувати й обговорювати з будь-якими особами, які не мають на те певних повноважень. Винятком є випадки, коли рецензент потребує чиєїсь спеціальної консультації.
6. Рецензенти повинні адекватно пояснити й аргументувати свої судження, щоб редактор та автори могли зрозуміти, на чому засновані їх зауваження.
7. Рецензенти повинні відмічати будь-які випадки недостатнього цитування авторами робіт інших учених, що мають безпосереднє відношення до роботи, що рецензується.
8. Рецензенти повинні своєчасно надати відгук.
9. Неопубліковані дані, отримані з представлених до розгляду рукописів, не можуть використовуватися рецензентами в особистих дослідженнях або посиланнях.

