Свинарство 2026 №7(85)

ВПЛИВ ЗАПИЛЮВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ МЕДОНОСНИХ БДЖІЛ НА ВРОЖАЙНІСТЬ ТА ЯКІСТЬ НАСІННЯ СОНЯШНИКА

УДК: 638.19:638.132.1

DOI: 10.37143/2786-7730-2026-7(85)3

БІБЛІОГРАФІЯ за ДСТУ: Дімчя Г. Г. Вплив запилювальної активності медоносних бджіл на врожайність та якість насіння соняшника. Свинарство і агропромислове виробництво : міжвідом. темат. наук. зб. / Ін-т свинарства і АПВ НААН. Полтава, 2026. Вип. 7(85). С. 31-41. https://doi.org/10.37143/2786-7730- 2026-7(85)3

Г. Г. Дімчя кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник, лабораторія тваринництва. Державна установа Інститут зернових культур НААН
ORCID:https://orcid.org/0000-0002-9297-3138
E-mail:izkzoo3337@gmail.com
Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14, м. Дніпро, 49009, Україна

Рукопис надійшов/ 16.04.2026

Після рецензування/ 05.05.2026

Прийнято до друку/ 22.06.2026

Доступно онлайн/ 30.06.2026

Анотація

Бджоли, окрім виробництва основного найціннішого продукту харчування – меду, виконують величезну роботу з запилення сільськогосподарських культур, у тому числі соняшнику, в результаті значно підвищуючи його врожайність та вихід олії з одиниці площі, що має важливе народногосподарське значення щодо зміцнення продовольчої безпеки та експортного потенціалу України. Основним фактором, що визначає рівень урожайності соняшнику, є забезпеченість квіток перехресним запиленням. Трубчасті квітки соняшнику побудовані таким чином, що зазвичай виключається процес самозапилення. У літературі є дані про можливий перехід квіток соняшника до часткового самозапилення за несприятливих умов, але таке явище повністю виключається на ділянках гібридизації соняшнику через абсолютну відсутність пилку у квітках материнських ліній стерильних форм. Мета досліджень полягала у вивченні та обґрунтуванні доцільності використання медоносних бджіл як обов’язкового агротехнічного заходу для запилення батьківських ліній на ділянках гібридизації соняшнику. Методи. Польовий – спостереження за фазами росту і розвитку рослин; лабораторний – встановлення якості насіння та структури врожаю; математично-статистичний – дисперсійний аналіз результатів досліджень. Результати. Встановлено, що на ділянках гібридизації соняшнику медоносні бджоли активно харчувалися на квітучих кошиках материнської та батьківської ліній з 10 до 18 години. У цей час чисельність бджіл на кошиках перевищувала середню протягом дня на 6–23 %. Спостереження за поведінкою понад 1000 бджіл показали, що 88–91 % їх перельотів відбувалися у межах однієї батьківської лінії, а 62–75 % – у межах одного рядка. З усіх перельотів бджіл під час їх льотно-збиральної роботи на ділянці гібридизації лише 9–12 % здійснювалися між рослинами батьківських ліній. Отримані дані свідчать, що зі збільшенням тривалості затримки запилення кошиків швидко зростає і їх пустозерність. Затримання запилення соняшника на ділянках гібридизації на 11 днів призвело до суттєвого зменшення кількості сім’янок в кошиках материнської лінії до рівня постійно ізольованих рослин. Висновки. Поліпшення умов запилення батьківських ліній шляхом збільшення чисельності медоносних бджіл на ділянці гібридизації соняшнику сприяло збільшенню врожайності гібридного потомства F 1 на понад 15 % та підвищенню вмісту олії в сім’янках на 1,2–1,6 %.

Ключові слова: медоносні бджоли, соняшник, запилення, рівень зав’язування, урожайність, олійність.

БІБЛІОГРАФІЯ

1. Шакалій С. М. Сенчук Т. Ю. Шевченко В. В. Баган А. В. Сенчило О. О. Формування урожайного потенціалу гібридів соняшника залежно від породи бджіл. Таврійський науковий вісник. Серія: С.-г. науки / Херсон. держ. аграр.-екон. ун-т. Херсон: ВД «Гельветика», 2021. № 121. С. 115–121. https:/ /doi.org/10.32851/2226- 0099.2021.121.16
2. DeGrandi Hoffman G., Martin J. H. The size and distribution of the honey bee (Apis mellifera L.) cross-pollinating population on male-sterile sunflowers (Helianthus annuus L.) J. of Apiculture Research. 1993. Vol. 32. Iss. 3–4. Р. 135–142.
3. Skinner J.A. Abundance and spatial distribution of bees visiting male sterile and male fertile sunflower cultivars in California. Environmental Entomolog.1987. Vol.16. Iss. 4. P. 922–927
4. Шакалій С. М., Баган А. В., Бараболя О. В. Продуктивність гібридів соняшника залежно від густоти посіву та ширини міжрядь. Наукові доповіді Національного університету біотехнологій і природокористування України. 2019. Вип. 15. № 5. С. 24–33. https://doi.org/10.31548/dopovidi2019.05.003
5. Троценко В. І. Соняшник: селекція, насінництво, технологія вирощування: монографія. Суми: Універ. книга, 2001. 184 с.
6. Поляков О. І. Агротехнічні і біокліматичні особливості формування урожайності і якості насіння соняшнику, сої, льону, кунжуту, рижію, молочаю в Південному Степу України : автореф. дис. д-ра с.-г. наук: 06.01.09. Дніпропетровськ, 2011. 38 с.
7. Кулинич І. М., Сенчук Т. Ю. Бджолозапилення як інструмент отримання якісного посівного матеріалу та сільськогосподарської продукції. Сучасні напрями та досягнення селекції і насінництва сільськогосподарських культур : матеріали наук.-практ. інтернет- конф. (Полтава, 30 бер. 2021 р.) / Полтав. держ. аграр. акад. Полтава, 2021. C. 78–80.
8. Гречка Г., Сенчук Т. Особливості флороспеціалізації українських бджіл у лісостеповій зоні України. Бджільництво України. 2020. Т.1. № 5. С. 7–14. https://doi.org/10.46913/beekeepingjournal.2020.5.01
9. Weidenmüller A., Tautz, J. In-Hive Behavior of Pollen Foragers (Apis mellifera) in Honey Bee Colonies Under Conditions of High and Low Pollen Need. Etology. 2002. Vol. 108. P. 205–221. https://doi:10.1046/j.1439-0310.2002.00759x
10. Маркушин М. М., Маркушина Є. М., Петерсон Н. В., Мельников М. М. Фізіологія рослин. Вінниця: Нова Книга, 2006. 413 с.
11. Копильчук Г. П. Загальна цитологія: навч. посібник. Чернівці: Рута, 2008. 304 с.
12. Редько В. В. Особливості онтогенезу та формування продуктивності цукрових буряків і соняшнику. Київ: УкрIHTEL, 1994. 140 с.
13. Андрієнко О., Жужа О. Причини невиповненості насіння та кошика соняшнику. Пропозиція. 2016. № 3. С. 60–68.
14. Endress P. K. Angiosperm ovules: diversity, development, evolution. Annals of Botany. 2011. Vol. 107. Iss. 9. P. 1465–1489. https://doi.org/10.1093/aob/mcr120
15. Кириченко В. В. Селекция и семеноводство подсолнечника (Helianthus annus L.). Харьков. 2005. 385 с.
16. Seetharam A., Satyanarayana A.R., Method of hybrid seed production in sunflower (Helianthus annuus L.). I. Effect of parental ratios and method of pollination on hybrid seed yield and its attributes. Seed Research. 1983. Vol.11. Iss. 1. P. 1–7
17. Маркова Н. В. Агроекологічні аспекти вирощування гібридів соняшнику в умовах південного степу України. Вісник аграрної науки Причорномор‘я / Миколаїв. нац. аграр. ун-т. Миколіїв, 2014. Вип. 1 (77). С. 133–139.
18. Parker F. D. Sunflower Pollination: Abundance, Diversity and Seasonality of Bees and Their Effect on Seed Yields. J. of Apicultural Research. 1981. Vol. 20. Iss.1. P. 49–61. 19. Ткаліч І. Д., Гирка А. Д., Бочевар О. В., Ткаліч Ю. І. Агротехнічні заходи підвищення урожайності насіння соняшника в умовах Степу України. Зернові культури. 2018. Т. 2. № 1. С. 44–52. https://doi.org/10.31867/2523-4544/0006
20. Єшенко В. О., Копитко П. Г., Опришко В. П., Костогриз П. В. Основи наукових досліджень в агрономії : підручник / за ред. В. О. Єшенка. Київ: Дія. 2005. 288 с.