Свинарство 2026 №7(85)

ВІДТВОРНА ЗДАТНІСТЬ ДВОПОРОДНИХ СВИНОМАТОК ДАНСЬКОЇ СЕЛЕКЦІЇ ЗА ТОВАРНОГО ВИРОБНИЦТВА СВИНИНИ

УДК: 636.4.082.266

DOI: 10.37143/2786-7730-2026-7(85)2

БІБЛІОГРАФІЯ за ДСТУ: Бугай І. О. Відтворна здатність двопородних свиноматок данської селекції за товарного виробництва свинини. Свинарство і агропромислове виробництво : міжвідом. темат. наук. зб. / Ін-т свинарства і АПВ НААН. Полтава, 2026. Вип. 7(85). С. 20–30. https://doi.org/10.37143/2786-7730-2026-7(85)2

О. І. О. Бугайаспірант, Інститут свинарства і агропромислового виробництва НААН
ORCID:https://orcid.org/0009-0001-1476-0903
E-mail:agkprime@gmail.com
Інститут свинарства і агропромислового виробництва НААН вул. Шведська Могила, 1, м. Полтава, Україна, 36009

Рукопис надійшов/ 13.04.2026

Після рецензування/ 16.05.2026

Прийнято до друку/ 22.06.2026

Доступно онлайн/ 30.06.2026

Анотація

Мета. Дослідити відтворну здатність двопородних свиноматок данської селекції за їх поєднання з термінальними кнурами у вітчизняних умовах. Методи. Експериментальна частина роботи була виконана на базі ТОВ “Веда Поділля”. З метою вивчення відтворної здатності свиноматок за трипородних поєднань з термінальними кнурами були сформовані чотири групи тварин, що складалися з двопородних маток від поєднання ландрасів (Л) з великою білою (ВБ) породою з подальшим їх поєднанням з термінальними кнурами порід дюрок (Д) та п’єтрен (П). На основі абсолютних показників розраховувався індекс для комплексної оцінки відтворної здатності свиноматок – СІВЯС. Результати досліджень опрацьовували методом варіаційної статистики. Результати. Порівняно з традиційно прийнятою, тривалість поросності була більшою на 2,67–3,53 доби. За показником кількості мертвонароджених поросят більшими значеннями вирізнялися двопородні матки ВБ×Л, як за їх поєднання з кнурами дюрок, так і з кнурами п’єтрен (p<0,05). Поєднання (ВБ×Л)×П відзначалося більшим загальним числом народжених поросят, хоча ця різниця порівняно з іншими була невірогідною. За великоплідністю вищими значеннями вирізнялися поєднання двопородних маток з кнурами породи дюрок. При цьому двопородні матки ВБ×Л за їх поєднання з кнурами дюрок вірогідно перевершували за цим показником поєднання (Л×ВБ)×П на 9,32 % (p<0,05) та на 8,70 % – поєднання (ВБ×Л)×П (p<0,05). Більша чисельність поросят, які були переведені на штучне вигодовування, була у поєднаннях двопородних свиноматок з кнурами породи п’єтрен. За показниками маси гнізда та середньої маси одного поросяти при відлученні більші значення отримані за поєднання двопородних свиноматок з кнурами породи дюрок (p<0,05). Вищим рівнем значень за індексом СІВЯС відзначалися поєднання двопородних свиноматок з кнурами п’єтрен. Висновки. Результати оцінки відтворної здатності двопородних свиноматок за їх поєднання з термінальними кнурами у вітчизняних умовах свідчать про високий рівень продуктивності всіх досліджених варіантів поєднань. При цьому, поєднання свиноматок велика біла × ландрас з кнурами породи дюрок характеризувалося вищим рівнем значень за показником маси гнізда при відлученні на 10,58 % (p<0,05), а за показником середньої маси одного поросяти при відлученні – на 8,54 % (p<0,05) порівняно з поєднаннями свиноматок ландрас х велика біла з кнурами породи п’єтрен. За комплексної оцінки відтворної здатності свиноматок, вищими значеннями індексу СІВЯС вирізнялися поєднання двопородних свиноматок з кнурами п’єтрен (124,95–125,90 бала) порівняно з поєднаннями двопородних свиноматок з кнурами породи дюрок (118,49–124,06 бала).

Ключові слова: свині, відтворна здатність, СІВЯС, велика біла, ландрас, термінальні кнури, данська селекція, індекси

БІБЛІОГРАФІЯ

1. Войтенко С. Л., Сидоренко О. В., Петренко М. О., Карунна Т. І. Сучасний стан свинарства та проблематика: ареал порід, основні селекційні ознаки, генеалогічна структура. Розведення і генетика тварин. 2026. Вип. 71. С. 31–40. https://doi.org/10.31073/abg.71.04
2. Повод М. Г., Ковальова О. М., Михалко О. Г., Меженський Г. В., Луник Ю. М., Гончар В. І. Аналіз галузі свинарства та оцінка економічної ефективності двофазового дорощування поросят за різних способів годівлі. Подільський вісник: сільське господарство, техніка, економіка. 2025. (48). С. 86–95. https://doi.org/10.37406/2706-9052- 2025-3.11
3. Гераніна Л. А. Репродуктивні якості свиноматок за різного рівня їх адаптації та інших індексів. Свинарство і агропромислове виробництво : міжвідом. темат. наук. зб. / Ін-т свинарства і АПВ НААН. Полтава, 2025. Вип. 5–6(83–84). С. 34–45. https://doi.org/10.37143/2786-7730-2025-5-6(83-84)3
4. Ліннік В. С., Кузнєцов Г. М., Берестова Л. Є., Креньов А. В., Ліхтер М. І. Виробництво та переробка свинини у домашньому господарстві / Ін-т тваринництва УААН. Харків, 2003. 123 с.
5. Маломуж З. О., Мазур В. Є. Продуктивність різних генотипів свиней при розведенні в чистоті, схрещуванні та гібридизації. Свинарство: респ. темат. наук. зб. Київ: Урожай, 1997. Вип. 53. С. 30–33.
6. Жижка С. В., Нечмілов В. М., Козир В. С. Оцінка ефективності систем утримання свиноматок англійського походження у станках різної конструкції в період лактації. Свинарство і агропромислове виробництво : міжвідом. темат. наук. зб. / Ін-т свинарства і АПВ НААН. Полтава, 2025. Вип. 5–6(83–84). С. 46–65. https://doi.org/10.37143/2786-7730-2025-5-6(83-84)4
7. Михайлов В. В., Лихач В. Я., Леньков Л. Г., Садовий А. А., Фаустов Р. В. Європейське свинарство у цифрах: аналіз стану та тенденцій. Таврійський науковий вісник. С.-г. науки / Херсон. держ. аграрно-економ. ун-т. Одеса: ВД «Гельветика», 2024. № 135(2). С. 167–175. https://doi.org/10.32782/2226-0099.2024.135.2.21
8. Рибалко В. П., Церенюк О. М., Вовк В. О. Порівняльні інтродуктивні характеристики червоної білопоясої породи м'ясних свиней. Свинарство і агропромислове виробництво : міжвідом. темат. наук. зб. / Ін-т свинарства і АПВ НААН. Полтава, 2025. Вип. 5–6(83–84). С. 122–137. https://doi.org/10.37143/2786-7730-2025-5- 6(83-84)8
9. Войтенко C. Л., Петренко М. О., Шаферівський Б. C., Каруна Т. І. Племінне свинарство України: виклики часу. Scientific Progress & Innovations. 2023. No 26(3). C. 81–86. https://doi.org/10.31210/spi2023.26.03.15
10. Юрченко О. C., Бондарська О. М., Лукаш В. Я., Калітаєв К. К., Коваленко О. А. Cтан вітчизняного свинарства. Проблеми та перспективи. Подільський вісник: сільське господарство, техніка, економіка. Кам’янець-Подільський, 2024. № 42. C. 53–63. https://doi.org/10.37406/2706-9052-2024-1.8
11. Повод М. Г., Храмкова О. М. Відтворювальні якості свиноматок F1 різної селекції та інтенсивності росту їх приплоду при гібридизації в умовах промислового комплексу. Науково-технічний бюлетень Інституту тваринництва НААН. Харків, 2016. № 116. C. 121–126. URL: https://lfi-naas.org.ua/116-2016/ (дата звернення: 15.12.2026).
12. Хахула О. Б. особливості функціонування ринку продукції племінного свинарства в Україні. Агросвіт. 2020. № 13–14. C. 104–110. https://doi.org/10.32702/2306- 6792.2020.13-14.104
13. Кремезь М. І., Повод М. Г., Желізняк І. М., Шостя Г. М., Шпирна І. Г., Карунна Т. І. Продуктивні якості свиноматок великої білої та ландрас порід англійського походження за чистопородного розведення та схрещування і появ різних форм гетерозису при поєднанні цих порід. Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія: Тваринництво. Cуми, 2024. № 3. C. 39–50. https://doi.org/10.32782/bsnau.lvst.2024.3.5
14. Скрипник В. О., Церенюк О. М., Акімов О. В. Відтворювальні якості свиноматок різних порід та поєднань. Свинарство і агропромислове виробництво : міжвідом. темат. наук. зб. / Ін-т свинарства і АПВ НААН. Полтава, 2024. Вип. 4(82). С. 67–79. https://doi.org/10.37143/2786-7730-2024-4(82)5
15. Березовський М. Д., Нарижна О. Л., Ващенко П. А., Шостя А. М., Усенко С. О., Кузьменко Л. М., Слинько В. Г. Термінальні кнури та інші батьківські форми в системі гібридизації. Вісник Полтавської державної аграрної академії. Полтава, 2021. Вип. 3. С. 135–141. https://doi.org/10.31210/visnyk2021.03.16
16. Карпенко B. Господарськи корисні якості свиноматок породи ландрас та велика біла за чистопородного розведення, схрещування та гібридизації в умовах промислового комплексу. Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія: Тваринництво. Суми, 2020. № 1(40). С. 59–64. https://doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2020.1.9
17. Ващенко П. А. Комбінаційна здатність заводських ліній свиней великої білої породи. Вісник Полтавської державної аграрної академії. Полтава, 2009. № 3. С. 71–73.
18. Ібатуллін І. І., Жукорський О. М., Бащенко М. І. Методологія та організація наукових досліджень у тваринництві. Київ: Аграрна наука, 2017. 327 с.
19. Проваторов Г. В., Ладика В. I., Бондарчук Л. В. Норми годівлі, раціони i поживність кормів для різних видань сільськогосподарських тварин. Суми: Універ. книга, 2007.
20. Церенюк О. М., Хватов А. І., Стрижак Т. А. Об’єктивна оцінка материнської продуктивності свиней. Таврійський науковий вісник. 2010. Вип. 69. С. 112–126.
21. Барановский Д. И., Хохлов А. М., Гетманец О. М. Биометрия в MS Excel: учеб. пособ. Харьков: ФЛП Бровин А. В., 2017. 228 с.
22. Kramarenko A., Yulevich O., Lіuta I., Kramarenko S. Analysis of variability in gestation length in sows and its association with litter traits at birth. Scientific Horizons. 2024. Vol. 27. No 11. Р. 9–20. https://doi.org/10.48077/scihor11.2024.09