Найбільш вагомі результати досліджень Інституту свинарства і АПВ НААН завершених у 2020 році.

 

1. Система очищення повітря приміщень свинарників (АСУсв-6). 

Директива 2001/81/EU Європейського Парламенту і Ради ЄС про національні допустимі норми викидів в атмосферу для певних забруднювачів (Директива NEC) встановлює для кожної країни ЄС обмеження на сукупний обсяг викидів чотирьох забруднювачів, які спричиняють кислотність, евтрофікацію та забруднення приземного озонового шару (двоокис сірки, оксиди азоту, летючі органічні сполуки та аміак). 

Для забезпечення виконання цих вимог і зменшення забруднення оточуючого середовища на свинокомплексах України пропонується запровадження технологічної лінії очистки особливо забрудненого повітря з піддахової та з підполової вентиляційної системи приміщення свинарника. 

Ефективність дії камер з очистки повітря (воднодисперсного фільту-абсорберу) проявляється у вимірах концентрації газів на виході з фільтрів. На виході з піддахового фільтру рівень чотирьох визначених газів нижче меж чутливості приладу «ДОЗОР-С-М», і на моніторі була індикація «нуль». При вимірах на цій же контрольній точці з виключеною камерою очистки повітря виявлено 2,65 мг/м3 сірководню, 1,44 мг/м3 аміаку та 0,04 об % двоокису вуглецю. Виміри з сусідньої вентиляційної шахти (без фільтру) виявили 2,83 мг/м3 сірководню, 1,54 мг/м3 аміаку та 0,06 об % двоокису вуглецю. Що стосується бокового фільтру з під підлогових ван, то при його роботі, сірководню та аміаку на виході також не зареєстровано, а спостерігаються лише слідові кількості (0,03 об %) вуглекислого газу, хоча на вході було 5,66 мг/м3 (H2S) та 3,08 мг/м3 (NH3). 

2. Технологічне обладнання для гідро-струйного, пневматичного, механічного і комбінованого перемішування гнойових стоків. 

Утилізація гнойових стоків на свинарських підприємствах є однією із найважливіших проблем, яка виникла за промислового виробництва свинини. Неправильно підібрані системи перемішування або їх поломки ведуть до погіршення якості очищених гнойових стоків і зростанню негативних наслідків при утилізації – забивання і зупинка систем транспортування та зберігання гнойових стоків, збільшення викидів токсичних і неприємно пахучих запахів, які впливають на довкілля.

Для отримання заданих параметрів стабільності вмісту твердої фракції гнойових стоків пропонується удосконалене технологічне обладнання для гідро-струйного, пневматичного, механічного і комбінованого перемішування гнойових стоків. 

3. Модель оптимізації виробництва якісної свинини в умовах товарного виробництва. 

Створено універсальну модель оптимізації виробництва якісної свинини в сучасних умовах товарного свинарства завдяки комплексному дослідженню критичних точок, результатів лабораторного аналізу та експертної оцінки виробничої ситуації. 

Серед важливих факторів оптимізації, що обумовлює бажане співвідношення кількісних і якісних показників м’яса свиней, основними є генотип та жива маса. Фактор генотипу має вірогідну силу дії на показники м’ясної продуктивності в межах η²=53,9–69,12 %, жива маса – η²=5,0–19,5 %. Аналогічно сила впливу генотипу та живої маси на якісні показники м’яса становить відповідно: рН 18,6; 10,6 %; ніжність – 18,7; 10,4 %; вологоутримувальна здатність – 55,9; 4,5 %; вміст жиру – 61; 10,8 %; енергетична цінність м’язової тканини найдовшого м’яза спини – 47; 17,4 %.

4. Екологічно-орієнтована система годівлі у свинарстві для зменшення викидів парникових газів. 

Розроблено екологічно-орієнтовану систему годівлі у свинарстві для зменшення викидів парникових газів (зокрема газів, на основі Нітрогену), завдяки зменшенню рівня протеїну на 15 відсотків у раціонах із використанням балансуючих амінокислот і мультиензимних композицій. Найкраще засвоєння азоту корму відбувається з раціонів із пониженим вмістом клітковини і антипоживних факторів, в яких використано комбіновані джерела протеїну. За використання експериментальних раціонів екскреція азоту тваринами вірогідно зменшується, а ефективність використання азоту зростає на 3,12 % (р≤0,05) від прийнятого та на 2,88 % (р≤0,05) від перетравленого. Показники засвоєння азоту тваринами, що отримують корми зі зниженим вмістом у них протеїну раціону, але з додаванням балансуючих амінокислот та мультиферментного комплексу знаходяться на рівні тварин контрольної групи. За використання низькопротеїнового раціону з додаванням балансуючих амінокислот та (або) мультиферментного комплексу можна на 8-11% знизити викиди азоту в навколишнє середовище.